Розглядаючи звернення про булінг як форму жорстокого поводження з дитиною, ми звернули увагу на те, що частина керівників закладів освіти усно повідомляють про це негативне явище поліцію або не повідомляють взагалі. Раніше законодавство не обмежувало керівника у формі повідомлення про булінг, і в цьому була велика проблема. Адже маємо неприємні випадки, коли усне повідомлення поліції керівником про булінг ускладнювало розгляд справи в суді та притягнення винних до відповідальності.
Хочемо звернути увагу, що 06.06.2024 внесені зміни до частини 3 статті 26 Закону України “Про освіту”, які набрали чинності 06.10.2024 року. Відповідно до цих змін, керівник закладу освіти, який “розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також ПИСЬМОВО повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей”.
Освітній омбудсмен працювала над законопроєктом №6393-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”, зокрема вносила пропозицію про письмове повідомлення керівником про булінг, яка була врахована.
БУЛІНГ – ЦЕ ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ДИТИНОЮ
Звертаємо увагу, що булінг є насильством над дитиною. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми” розширює поняття жорстокого поводження з дитиною, включаючи поняття булінгу.
Булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків (стаття 1 Про охорону дитинства).
Жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, насильства за ознакою статі, булінгу (цькування), мобінгу (цькування), а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини (стаття 1 Про охорону дитинства).
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОВІДОМЛЕННЯ КЕРІВНИКОМ ЗАКЛАДУ ПОЛІЦІЇ ПРО БУЛІНГ
Освітній омбудсмен, розглядаючи звернення щодо булінгу як форми жорстокого поводження з дитиною обов’язково звертає увагу на той факт, чи повідомляв керівник закладу поліцію про випадок булінгу.
Коли, вивчаючи матеріали звернення, освітній омбудсмен виявляє факти неповідомлення поліції, вона надсилає відповідний лист до поліції про порушення.
З початку роботи другого освітнього омбудсмена ми вже надіслали декілька таких листів.
Нагадуємо, що неповідомлення поліції про булінг несе за собою покарання. Якщо керівник закладу освіти не повідомив поліцію про випадки булінгу учасника освітнього процесу – це карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або виправними роботами на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Джерело: Facebook
